Енергозбереження та енергоефективність

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ

автор: Мартинюк Крістіна, учениця 10 класу Широківської ЗОШ

Енергоефективність — ефективне (раціональне) використання енергетичних ресурсів, використання меншої кількості енергії для забезпечення того ж рівня енергетичного забезпечення будівель або технологічних процесів на виробництві.

Починаючи з 1970-х рр. багато країн впроваджували політику і програми з підвищення енергоефективності. Сьогодні на промисловий сектор припадає майже 40% річного світового споживання первинних енергоресурсів і приблизно така ж частка світових викидів вуглекислого газу. Прийнято міжнародний стандарт ISO 50001, який регулює в тому числі енергоефективність.

Комплексна державна програма енергозбереження України.

Енергозбереження, впровадження нових технологій, що потребують менших затрат енергії, має бути основним напрямом подальшого розвитку народного господарства.  Наприклад, у США завдяки великій увазі, як було приділено енергозбереженню після нафтової кризи 1973р. споживання енергоресурсів за десять років після кризи зменшилося на кілька відсотків порівняно з рівнем 1973 р., валовий суспільний продукт країни за цей період зріс на 25%.

Проте до останнього часу заклики до дбайливого, господарського використання сировини, енергоресурсів, які періодично лунали в нас із шпальт преси, у виступах вчених тощо, не давали бажаних результатів при соціалістичному ладові. А між тим ми маємо величезні резерви для економіки. Наведемо деякі приклади. Так, в більшості країн світу на освітлення витрачається близько 13% виробленої електроенергії, що йде на світло, у 1,5 раза вищі, ніж в західних країнах. Причина полягає в тому, що у нас переважають дуже неекономічні джерела світла - лампи розжарення, які перетворюють на світло лише 5 - 8% енергії. В розвинених же країнах переважають люмінесцентні лампи, корисна віддача яких 20%, а найновіших типів - до 30%. Розрахунки свідчать що масове впровадження таких ламп заощадило б майже 70% електроенергії.

Надзвичайно багато енергії споживає наша побутова техніка. Якби вітчизняні телевізори, пральні машини, пилососи тощо мали такі ж показники, як найкращі зразки світової побутової техніки, економіка електроенергії була б такою, що Україна могла б відмовитися від 8 до 10л бензину на 100 км., тоді як у більшості зарубіжних легкових автомобілей цей показник становить від 4,3 до 5,9л, а шведська компанія "Вольво" розробила модель, що споживає всього 3,6л на 100км. Неважко уявити , яку економію дефіцитного пального мала б наша країна, якби наблизила характеристики своїх автомашин до цих показників.

Україна дістала у спадщину від СРСР надзвичайно неефективну, енергоємну й матеріалоємну промисловість. Наприклад, для отримання 1т цементу ми витрачаємо 274 кг умовно палива, а японці – 142кг. Питомі затрати енергії у чорної металургії Японії на 20 -30% нижчі, ніж у нас, причому, як не парадоксально - головним чином за рахунок впровадження таких передових технологій, як безперервна розливка сталі, сухе гасіння коксу, утилізація тепла газів доменних печей. Ці технологій були розроблені у нас, японці придбали ліцензії на їх застосування і мають із цього неабияку вигоду, а у витчизняній металургії вони майже не впроваджені.

Крупним споживачем енергії є сільське господарство. Такі незграбні "мастодонти", як трактор К-700, не лише пожирають велику кількість пального, а й сильно порушують грунти. Дуже багато пального споживають наші зернозбиральні комбайни, які до того ж втрачають дуже багато зерна. Щоб отримати 1кг засобів хімічного захисту рослин, треба затратити близько 4л умовного пального. На гектар саду за існуючих норм опалення витрачається понад 1т пального. А між тим селекціонери сьогодні вивели сорти яблунь та інших плодових дерев, стійкі до грибкових захворювань. Сад із таких яблунь потребує лише профілактичної обробки й у три рази менше хімікатів.

Інший аспект цієї проблеми - морально-етичний. Наше марнотратне ставлення до енергетичних і матеріальних ресурсів багато в чому викликане ставленням до природи та її багатства як до чогось такого, що призначене задовільняти наші потреби й примхи. Мало хто з людей замислюється над доцільністю такого стану речей, коли ми, не відчуваючи жодних докорів сумління, викидаємо на смітник ще зовсім справні речі заради більш модних чи таких, що мають кращий дизайн. Ми оточуємо себе безліччю маловживних, а то й зовсім не вживаних речей.  Але ж на їх виготовлення витрачають дорогоцінні ресурси , енергію. Вся система реклами побудована на цих споживацьких інстинктах: нас настирливо закликають купувати все нові "престижні" моделі одягу, автомобілів, зубної пасти тощо. І багато хто весь сенс свого життя вбачає в гонитві за новими й новими "благами". Ніяка економія речурсів і енергії не допоможе, якщо людина не усвідомить необхідність самообмеження матеріальних потреб і задоволення натомість потреб духовних, запитів, гідних імен гомо сапієнс. Коли видатного астронома, вченого й мудреця В.А.Амбарцумяна якийсь недоброзичливець запитав на лекції: "А для чого взагалі потрібна ваша астрономія?", той відповів спокійно: "Людина відрізняється від свині тим, що інколи піднімає голову вгору й дивиться на зорі".

Діяльність людини відбувалася у межах правил антропоцентричного гуманізму, тобто ідеї підкорення людині всього, що є в природі, ідеї панування над природою. Як показало життя, ця ідея виявилась хибною. Загальнолюдський інтелект разом з найсучаснішою технікою, незважаючи на всю могутність, нині не в змозі штучно керувати і підтримувати нормальне функціонування тисяч екосистем біосфери, мільйони видів живих істот в якій протягом сотень тисячоліть еволюційно виробляли свої складні численні взаємозв`язки (через обмін речовин, енергії та інформації) для гармонійного співіснування. Доведено, що людина ще не може створити екологічно чистих господарств, ідеальної глобальної соціосистеми з регульованою народжуваністю, економічною й соціальною стабільністю. Сучасні технології стали потужним інструментом, за допомогою якого людина споживає значно більше, ніж природа може продукувати, а також викидає у довкілля таку кількість відходів, яку природа не в змозі знешкодити.

У наш час людство переживає надзвичайно важливий, критичний період своєї історії - період небаченого досі, загрозливого для існування цивілізації зростання низки негативинх факторів: деградації природи, деградації людської моралі, зростання бідності, поширення хвороб, голоду, злочинності, агресивності, зростання до критичного рівня конфлікту між техносферою і біосферою.

Основою проведення енергозберігаючої політики в нашій державi є КДПЕ України. Виходячи з iснуючого стану енергозабезпечення та рiвня ефективностi використання ПЕР в Українi у квiтнi 1995 р. Президент та Кабiнет Мiнiстрiв України прийняли рiшення про заходи щодо розробки Комплексної державної програми енергозбереження України.  Мета КДПЕ України - на основi аналiзу iснуючого стану та прогнозiв розвитку економiки розробити основнi напрямки державної полiтики енергозбереження, що передбачало створення нормативно-правової бази енергозбереження, формування сприятливого економiчного середовища, створення цiлiсної та ефективної системи державного управлiння енергозбереженням. Стратегiчною метою Програми є виведення України з енергетичної та економiчної кризи i вихiд на рiвень передових країн в енергоспоживаннi.

Головними завданнями КДПЕ є визначення загального iснуючого та перспективного потенцiалу енергозбереження, розробка основних напрямкiв його реалiзацiї у матерiальному виробництвi та сферi послуг, створення програми першочергових та перспективних заходiв i завдань з пiдвищення енергоефективностi та освоєння практичного потенцiалу енергозбереження. Програма призначена для практичного використання на пiдприємствах та в органiзацiях, на мiсцевому, галузевому та державному рiвнях; вона мiстить конкретнi, найважливiшi енергозберiгаючi заходи, якi при їх реалiзацiї даватимуть значний енергозберiгаючий та економiчний ефект.

Представленi у програмi розробки зi створення системи державного управлiння енергозбереженням, його нормативно-правової бази з формування еко­номiчного середовища, спри­ят­ливого для пiдвищення ефективного використання ПЕР, фактично створили пiдгрунтя та сформували основи економiчних механiзмiв у сферi енергозбереження. Розробки виконанi таким чином, що на їх основi можуть бути створенi та сформульованi серiї вiдповiдних законiв та пiдзаконних актiв, у тому числi й такi, якi необхiднi для реалiзацiї та функцiонування Закону України "Про енергозбереження". КДПЕ також заклала основи освiти, навчання та пiдготовки кадрiв з енергозбереження, популяризацiї знань у цiй областi.

Враховуючи, що функцiонування та розвиток нацiональної економiки на перiод розробки програми проходить в умовах великої невизначеностi у галузях матерiального виробництва та у соцiальнiй сферi стосовно форм власностi, нормативно-правової бази, органiзацiї виробництва та трудової дiяльностi, зовнiшньоекономiчних зв'язкiв, податкового законодавства, для прогнозування розвитку економiки, енергетики та енергоефективностi була використана методика сценарiйного прогнозування.

КДПЕ України вмiщує комплекс практичних заходiв щодо пiдвищення енергоефективностi, який охоплює всi галузi економiки та соцiальну сферу. Загальний обсяг економiї ПЕР за програмою практичних заходiв (108,8 млн. т у. п.) становить близько двох третин iснуючого загального потенцiалу енергозбереження (145-170 млн. т у. п.). Це свiдчить про те, що в результатi реалiзацiї Програми має докорiнно пiдвищитись енергоефективнiсть нацiональної економiки.

Реалiзацiя КДПЕ України потребує створення системи супроводження програми, зокрема постiйної iнформацiйно-аналiтичної пiдтримки. Така система повинна вiдслiдковувати та коригувати виконання проектiв програми згiдно зi змiнами у законодавствi України та її нормативної бази, уточненням умов розвитку економiки та енергопостачання, змiнами кон'юнктури свiтового та внутрiшнього ринкiв, екологiчними обмеженнями та вимогами, науково-технiчним прогресом.

Енергозберігаючі матеріали та конструкції

Матерiали та конструкцiї, якi використовуються в енергозбереженнi, розподiляються на двi групи:

1. матерiали та конструкцiї для створення власне енергозберiгаючих технiки та технологiй;

2. матерiали та конструкцiї для утеплення будинкiв i споруд.

Вимоги до характеристик складових першої групи обумовлюються сферою їх використання, режимами роботи вiдповiдної технiки та технологiй. Так, до цих матерiалiв можуть висуватися вимоги ефективного теплообмiну чи теплоiзоляцiї, електропровiдностi чи електроiзоляцiї, жаростiйкостi та корозiєстiйкостi. Конструкцiї можуть виконувати функцiональне призначення як ємностей, несучих конструкцiй тощо.

У 1989 р. вiдбулася справжня революцiя при прокладаннi водопровiдно-каналiзацiйних мереж - з'явилось багато систем з синтетичних матерiалiв. Першу мережу з полiхлорвiнiлу (ПХВ) у Нiмеччинi вироблено в 1938 р., i вона успiшно експлуатується й зараз. Труби з ПХВ мають такi переваги: низький коефiцiєнт теплопровiдностi, вiдсутнiсть корозiйних процесiв, зменшення гiдравлiчних опорiв потоку, фiзiологiчну нейтральнiсть та значну хiмiчну стiйкiсть, стiйкiсть на вплив блукаючих струмiв, гасiння рiзних типiв коливань, невелику вагу, гарантований термiн експлуатацiї (до 50 рокiв). Недолiками труб з ПХВ є невелика стiйкiсть до дiї ультрафiолету, невелика вогнестiйкiсть та механiчна мiцнiсть, великий коефiцiєнт теплового розширення, зменшення мiцностi на удари при мiнусових температурах.

Iснуючi способи теплової iзоляцiї повиннi забезпечувати вирiвнювання температурних нерiвномiрностей в елементах обладнання, зменшувати зростання термостомлених напруг у стiнках, збiльшувати ресурс роботи енергоблокiв та пiдвищувати їх маневровi характеристики.

Бiльша половина резерву енергозбереження в житловому фондi (52,3%) пов'язана з тепловою iзоляцiєю загороджувальних конструкцiй житлових будинкiв. Зараз втрати теплової енергiї через стiни в середньому становлять 21,6%, через вiкна - 26,6%. Впровадження у комунальнiй теплоенергетицi труб у пiнополiуретановiй iзоляцiї дозволить заощадити при транспортуваннi до 18 млн. Гкал тепла, що еквiвалентно 3 млн.т у.п.

Бiльш детально зупинимося на характеристицi матерiалiв та конструкцiй, якi за функцiональним призначенням можна об'єднати в групу, призначену для створення "теплого будинку" ("термобудинку"). Слiд зазначити, що щорiчнi втрати тепла в будiвлях житлового та державного секторiв складають до 10 млн. ккал. Втрати тепла в будiвлях Пiвнiчної Європи - у 2-4 рази меншi.

Введенi в Українi новi нормативи теплової iзоляцiї стiн, що в 2-2,5 рази перевищують попереднi, вимагають значного зменшення теплових втрат. Так, згiдно з нормативами (термiчний опiр зовнiшнiх стiн не менше 2,2 м² °С/Вт) стiни з монолiтної цегляної кладки для пiвнiчних районiв України повиннi зводитися товщиною близько 150 см, а товщина одношарових панелей повинна бути близько 65 см. Звичайно, на практицi це виконати неможливо, тому єдиним способом утеплення стiн повинно стати використання шару з ефективного утеплювача.

Пiдвищення теплозахисних властивостей огороджуючих конструкцiй будiвель є одним iз основних напрямкiв енергозбереження. Ця проблема повинна вирiшуватися комплексно - шляхом впровадження сучасних технiчних та конструктивних рiшень теплозахисту будiвель пiд час будiвництва чи ремонту, впровадженням енергозберiгаючого децентралiзованого теплопостачання та локального комбiнованого виробництва теплової i електричної енергiї. Важливим є запуск у виробництво будiвельних панелей з вищою теплостiйкiстю. Тому до утеплюючих матерiалiв та конструкцiй висуваються такі вимоги:

1. низька теплопровiднiсть;

2. стiйкiсть до коливань температур при експлуатацiї;

3. однорiднiсть властивостей;

4. оптимальна густина;

5. низький рiвень загорання та вибухобезпечнiсть;

6. мiцнiсть при транспортуваннi та монтажу;

7. волого- та водостiйкiсть;

8. стiйкiсть до впливу бiологiчних факторiв;

9. хiмiчна стiйкiсть;

10. нешкiдливiсть для людини.

Перспективним матерiалом для панелебудування є неавтоклавнi нiздрюватi бетони. Нiздрюватi матерiали, де 70-80% об'єму складає повiтря, є найбiльш ефективними серед вiдомих типiв бетону з точки зору теплоiзоляцiї, а також рацiональними у витратах матерiалiв на одиницю маси. Серед матерiалiв такої структури особливе мiсце займає неавтоклавний теплоiзоляцiйний пiнобетон. Його характеристики:

· легкiсть отримання заданої мiцностi на стискання;

· висока тепло- та звукоiзоляцiя;

· низьке водопоглинання;

· висока морозо- та пожежостiйкiсть;

· екологiчна чистота.

Основним компонентом неавтоклавного пiнобетону є портландцемент та пiноутворювач СДО. Ефективними засипними утеплювачами є кремнезит та кремнепор. Плита товщиною 5 см iз пористого бетону рiвноцiнна за теплоiзляцiйними властивостями 15 см цегляної стiни чи 30 см бетону.

До теплоiзоляцiйних матерiалiв належать пiнополiстирол, пiнополiуретан, скловолокно, мiнеральна вата. Так, 25 см пiнополiстиролу за своїми тепловими властивостями еквiвалентнi понад 125 см цегляної стiни. Сама теплоiзоляцiя повинна проводитися як ззовнi будинку, так i в серединi його.

Вiдома технологiя створення "теплого будинку" за рахунок пiно-полiстирольних блокiв. З цих блокiв спочатку формується стiнова конструкцiя, що являє собою опалубку. Потiм у середину порожнiх пiнополiстирольних блокiв заливається бетон. Це дозволяє перетворити будинок у монолiтну гратчасту конструкцiю з теплоiзолюючим прошарком як ззовнi, так i зсередини. Зовнiшнiй шар теплоiзоляцiї не дозволяє бетону переохолоджуватися у холоднi пори року. Внутрiшня iзоляцiя запобiгає непродуктивним витратам теплоти на нагрiвання масивних бетонних конструкцiй.

Для запобiгання втратам тепла через вiкна поряд з трьохшаровим склiнням зараз широко використовуються склопакети. Вiконнi системи на основi склопакетiв розподiляються на три групи: пластиковi, алюмiнiєвi та дерев'янi. Вiконнi системи на основi полiвiнiлхлоридних профiлiв можуть формуватися з використанням теплоiзоляцiйних матерiалiв та армуватися металом для посилення несучих властивостей більших поверхонь. Алюмiнiєвi вiконнi системи для підвищення теплоiзоляцiї вимагають також використання теплоiзолюючих матерiалiв. Вiкна з металевим профiлем, враховуючи їх мiцнiсть та хiмiчну стiйкiсть, найкраще використовувати у промислових i адмiнiстративних будинках.

Для пiдвищення енергозберiгаючих властивостей вiкон на них доцiльно наносити теплозахисний шар Low-Е покриття. Такi плiвки на основi конструкцiй багатошарового полiстиролового покриття можуть селективно вiдбивати тепло та пропускати свiтло. Вони забезпечують економiю електроенергiї  взимку та влiтку, а також i кращу видимiсть. Плiвки вiдбивають тепловi сонячнi променi та зменшують нагрiвання примiщення до 80%, що зменшує витрати на кондицiювання. Взимку плiвка вiдбиває знову у примiщення до 30% тепла, яке може бути втрачено через вiкно. Вченi iнституту свiтлотехнiки в м. Кьольнi прийшли до висновку, що є можливiсть заощадити до 80% електроенергiї, яка витрачається протягом дня для освiтлення темних примiщень. З цiєю метою вони розробили систему свiтловiдбиваючих плiвок та призм iз синтетичних матерiалiв, якi монтуються на вiкнах та посилають вiдбите свiтло знову у примiщення.

МЕХАНІЗМ СТИМУЛЮВАННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Відсутність у підприємств стимулів до зниження витрат і обмежень витратної частини дозволяє перекладати на споживачів їх невиробничі витрати. Енергозбереження є ключовим завданням комунальних перетворень. Можна ефективно виробити енергію в сучасній котельні з високим ККД, а потім змарнувати її в опалюваних будинках.

Закони України "Про енергозбереження" із змінами та доповненнями, "Про теплопостачання" задекларували необхідність стимулювати діяльність у сфері енергозбереження. Однак енергоємність українського ВВП залишається найвищою в Європі.

Жоден економічний механізм не функціонуватиме без організації достовірних вимірювань обсягів теплової енергії і води, на підставі яких може бути організовано комерційний облік. Держава повинна терміново знайти відносно невеликі кошти на переробку більшості держстандартів, норм і правил, зокрема "Котельні установки", "Теплові мережі" тощо, тому що, по-перше, проектувальники не закладатимуть в проекти енергоефективні рішення, доки у них не буде затвердженої методики, а по-друге, практика розробки нормативних документів за кошти приватних організацій призводить до лобіювання через ці документи інтересів конкретних виробників.

Розробка оптимальних схем теплопостачання дає змогу:

- перерозподілити теплові навантаження для максимально можливого завантаження найбільш економічних теплоджерел;

- здійснювати переведення у резерв, консервацію або ліквідацію найбільш неефективних джерел;

- переводити частину котелень на роботу в піковому режимі, розробляти схеми їх спільної роботи з базовими джерелами;

- вдосконалити схеми теплових мереж для забезпечення можливості повного завантаження ефективних теплоджерел, а також розумно поєднати надійність та мінімальні теплові втрати;

- визначити райони і окремі будівлі, теплопостачання яких доцільно здійснювати від децентралізованих джерел;

- розробити заходи щодо зростання енергоефективності;

- оптимізувати температурний графік для кожного теплоджерела, визначити необхідність зміни схеми теплопостачання (з відкритої на закриту, із залежної на незалежну) і методу регулювання (якісне, кількісне, ступінчасте);

- визначити резерви теплової потужності в районах міста;

- визначити роботи для нетарифного фінансування з бюджетів і можливих інвестиційних проектів.

Структура енергетичного балансу багато в чому визначає можливості енергозбереження у різних напрямах і оптимальне поєднання енергоощадних заходів. Знання цієї структури дає змогу ухвалювати економічно обгрунтовані інженерні рішення для зниження енергоспоживання і досягати максимального енергозбереження при мінімальних капітальних та експлуатаційних витратах.

Енергоощадні заходи в житлових будинках повинні бути такими, щоб споживач отримував реальне зниження величини оплати за теплову енергію та теплоносій, і водночас у всіх приміщеннях квартир додержувалися комфортні умови проживання, передбачені державним стандартом щодо параметрів мікроклімату в приміщеннях житлових будинків та санітарними правилами і нормами для житлових будівель і приміщень.

За прогнозними розрахунками, в комунальній теплоенергетиці тільки зменшення споживання природного газу за ціною 130 дол. США за 1000 м³ у грошовому еквіваленті становитиме 1,3-1,8млрд. грн. на рік залежно від прийнятих рішень щодо оподаткування цієї суми.

Ризики:

- зростання цін на енергоносії;

- наявність розбіжностей між нормами різних законодавчих актів, що формують механізм стимулювання енергозбереження;

- торпедування прийняття відповідних законодавчих актів газовим "лобі" у Верховній Раді України;

Мінімізація ризиків:

- затвердження Кабінетом Міністрів України механізму коригування тарифів на теплову енергію та житлово-комунальні послуги залежно від зміни цін на енергоносії;

- внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо розгляду в першочерговому порядку законодавчих актів з питань енергозбереження;

- прийняття законодавчих актів щодо механізму стимулювання енергозбереження пакетом, у тому числі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України";

- внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо затвердження законодавчих актів з питань енергозбереження простою арифметичною більшістю голосів народних депутатів України, що взяли участь у голосуванні.

Концепція комплексної програми

Початок ХХІ століття характеризується глибокими трансформаціями уявлень світової спільноти про найбільш ефективні та раціональні джерела енергетичних ресурсів. Наразі людство вже підійшло до порогу, за яким починає працювати фактор вичерпання первинних ресурсів, і в першу чергу, нафти та природного газу. Цей процес відбувається на фоні значного підвищення попиту на ці енергоносії, що призвело до лавиноподібного зростання світових цін на нафту та газ. За таких умов повинна відбуватися і відбувається зміна конкурентноспроможного складу енергетичних технологій і структури вживаних енергоресурсів, зміна джерел енергії та витіснення технологій виробництва електроенергії і тепла на основі вуглеводнів іншими технологіями, що використовують вугілля, уран та відновлювані енергоресурси.

Окрім цього, значне зростання цін на енергоресурси обумовлює нову хвилю потужного процесу їх ощадливого використання, що спостерігається в переважній більшості країн світу, і перш за все, в промислово розвинених країнах. Енергозбереження та підвищення ефективності використання енергоресурсів стали наріжними каменями енергетичної політики цих країн. Для діяльності у сфері енергозбереження характерна висока економічна ефективність. Ще наприкінці минулого століття витрати на тонну умовного палива, отриману за рахунок енергозбереження, були в декілька разів менші за витрати на її видобуток чи закупівлю. В останні роки у зв'язку зі значним зростанням цін на енергоресурси зазначена тенденція явно посилилась.

Для України переваги енергозбереження набувають особливого значення у зв'язку з низкою додаткових факторів. Україна є енергодефіцитною країною, яка свої потреби в первинних енергоресурсах задовольняє за рахунок їх власного виробництва лише на 45%. В її паливно-енергетичному балансі домінує природний газ, його частка становить 41%, що значно перевищує відповідні показники таких країн, як США та Велика Британія, які, на відміну від України, мають значні поклади і обсяги власного видобутку природного газу. Україна займає одне з перших місць у світі за обсягами імпорту природного газу (понад 56 млрд. куб. м.), який здійснюється з території однієї країни. Все це разом взяте створює загрозу енергетичній і національній безпеці України.

Основний показник ефективності використання енергетичних ресурсів, а саме, енергоємність валового внутрішнього продукту в Україні значно вищий, ніж у промислово розвинених країнах. Це є наслідком значної технологічної відсталості, недосконалої галузевої структури вітчизняної економіки та впливу її "тіньового” сектору. Така ситуація об'єктивно обмежує конкурентоспроможність національного виробництва і лягає важким тягарем на економіку, що посилюється умовами її зовнішньої енергетичної залежності. На відміну від країн Заходу, де енергозбереження є елементом економічної та екологічної доцільності, для України це – питання виживання, оскільки з нинішніми показниками енергоефективності ми не зможемо в майбутньому ввійти в співтовариство європейських країн.

Проблема неефективного, нераціонального споживання палива та енергії має вкрай негативні соціальні наслідки: значна частина міського населення України забезпечується водопостачанням нерегулярно, звичним явищем у регіонах стали відключення від електропостачання, якість теплопостачання, як правило, не відповідає встановленим вимогам, поступово руйнується інфраструктура паливно-енергетичного комплексу та комунальних підприємств водо- і теплопостачання, що останнім часом вже призводить до техногенних катастроф.

Енергозбереження має суттєвий вплив на енергетичну безпеку держави, оскільки неефективне споживання паливно-енергетичних ресурсів вимагає великих обсягів (понад 50%) їх імпорту, що обумовлює значну залежність від країн-експортерів. Разом із тим потенціал енергозбереження в Україні сягає показників, що співставні із загальними обсягами споживання паливно-енергетичних ресурсів. Його реалізація дозволить здебільшого зняти гостроту проблеми зовнішньої енергетичної залежності.

Фактор енергозбереження є одним із визначальних для енергетичної стратегії України. В цілому тут фокусуються проблеми як ефективності власне паливно-енергетичного комплексу, так і здатності останнього забезпечити ресурсами належне функціонування національної економіки.

Низька енергоефективність стала одним із чинників кризових явищ в українській економіці. Дійсно, у структурі витрат на виробництво промислової продукції в першій половині 90-х рр. майже втричі зросла вартісна складова енергоресурсів у матеріальних витратах на цю продукцію, сягнувши 42% їх загального обсягу. Першопричиною цих явищ стало істотне зростання вартості імпортних енергоресурсів упродовж означеного періоду. Як результат, складова витрат на енергоресурси у структурі ціни промислової продукції протягом 1990-1997 рр. зросла у межах 6,2-18,9%, а рентабельність, навпаки, зменшилась від 16,8% до свого мінімального значення у 1997 році – 5,7% і лише в наступні роки почала зростати. Низька рентабельність стала, в свою чергу, однією з причин вимивання обігових коштів з економіки. Таким чином, низька енергоефективність виявилась водночас і однією з основних причин кризових явищ у національній економіці, і їх наслідком.

Основними стратегічними напрямами підвищення енергетичної ефективності та реалізації потенціалу енергозбереження є технологічна та структурна перебудова економіки і соціальної сфери країни, створення економічних, адміністративних і нормативно-правових механізмів, що забезпечують зростання енергоефективності та обсягів енергозбереження.

Дослідження показали, що серед зазначених напрямів провідну роль відіграє технологічна перебудова економіки та соціальної сфери країни. За умови досягнення показників енергетичної ефективності, що характерні для промислово розвинених країн, обсяги заощадження енергоресурсів в Україні за рахунок технологічного фактору можуть становити сотні мільйонів тонн умовного палива. Технологічна перебудова економіки країни в цілому, її окремих галузей та підприємств передбачає виведення з роботи морально застарілого та фізично зношеного устаткування, припинення випуску енергетично неефективної продукції і впровадження новітніх технологій, обладнання, облікових приладів та систем.

У зв'язку з цим в даній комплексній програмі основна увага приділяється науково-технічним основам створення і впровадження прогресивного технологічного устаткування, процесів та систем, що забезпечують технологічну перебуд.

Коммунальні послуги

Рік у рік на побутові потреби витрачається все велика частка електроенергії, газу, тепла, води; у величезних масштабах росте застосування побутової електротехніки. Тим більше, що багато родовищ вже вичерпані, а нові доводиться шукати і облаштовувати в важкодоступних районах. Саме тому економія стає найважливішим джерелом зростання виробництва.

Коммунальні послуги є сьогодні великим споживачем палива й енергії: йому припадає близько 20% паливно-енергетичних ресурсів. Найбільшими споживачами електроенергії у комунально-побутовому господарстві є житлові будинки.  Середнє споживання побутовими приладами (із розрахунку на сім'ю з 4 людина) наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Прилад	Встановлена потужність, кВт	Річне споживання, кВт*год	Середнє число годин роботи у рік
Электроплита	5,8	1100	1400
Холодильник	0,15	450	3000
Телевізор	0,2	300	1500
Утюг	1	100	200
Пылесос	0,6	60	100
Пральна машина	0,35	45	120

   Отже, потреба у енергії стає більше. Електростанції працюють із повним навантаженням, особливо напружено – в осінньо-зимовий період року у години найбільшого споживання електроенергії: з 8.00 до 10.00 і з 17.00 до 21.00. І напружений час десь такі необхідні виробництва кіловат-години витрачаються даремно. У порожніх приміщеннях горять електричні лампи, безцільно працюють конфорки електроплит, світяться екрани телевізорів. Встановлено, що 15-20% споживаної у побуті електроенергії пропадає через небережливість споживачів.

Простота і доступність електроенергії породили в багатьох людей уявлення про невичерпності наших енергетичних ресурсів, притупили почуття необхідності її економії. Тим більш, що електроенергія сьогодні дорожчає. Тому старий заклик «Економте електроенергію!» став ще більш актуальним.

Раціональне висвітлення квартири.

   Висвітлення квартири складається із природничого та штучного. Будь-яке має забезпечувати достатню освітленість приміщення, і навіть має бути рівномірним, без різких і неприємних тіней.

   У приміщення, вікна яких виходять на північ і лише частково на захід і схід, потрапляє лише розсіяне світло. Заради покращення природного освітлення кімнат, обробку муру і стелі рекомендується робити світлою. Природна освітленість залежить також від втрат світла, що потрапляє через віконне скло. Забруднене скло може поглинати до 30% світла.  Багато електроенергії даремно витрачається вдень у квартирах перших, а деяких будинках - других і третіх поверхів. Причина цьому – безладно посаджені зелені дерева перед вікнами, що створюють тінь та цим самим не насичують квартири природним світлом. Відповідно до наявних міжнародних норм дерева висаджуються з відривом не ближче 5 м від стін житлового будинку, а чагарник – 1,5 м.

Досконалішими джерелами світла є люмінесцентні лампи. Це різновид газоразрядного джерела світла, у якому використовується здатність окремих речовин (люмінофорів) світитися під впливом ультрафіолетового проміння електричного розряду. Люминесцентні лампи виготовляються зі скляних трубок, наповнених парами ртуті під низьким тиском.   Існує думка про шкідливість люмінесцентного освітлення. Вона безпідставна. Навпаки, це освітлення дозволяє отримати м'яке розсіяне світло, яке менше сліпить очі й викликає менше їх стомлення.

Заощаджуй вдома! Як економити електроенергію вдома?

Перша думка, яка виникає у людини, що вирішила почати економити - це зниження споживання електроенергії. Справді, в сучасних квартирах встановлено величезну кількість побутових приладів, що працюють від мережі: мікрохвильовки, чайники, праски, телевізори, мультиварки і багато іншого. Всі ці речі створені для полегшення людської праці, а за блага що ми отримуємо, як відомо, доводиться платити. У цьому випадку, ми розплачуємося величезним споживанням електроенергії, що іноді дуже сильно впливає на наш сімейний бюджет. 

На сьогодні існує маса корисних порад щодо заощадження електроенергії. Ці поради не складні, але для ефективності вимагають щоденного застосування. Крім того, скорочення споживання електрики позитивно позначається не тільки на сімейному бюджеті, а й на більш глобальних речах, а саме: Знижується кількість шкідливих викидів у навколишнє середовище; Знижується енергоємність економіки країни; Підвищується комфорт у приміщенні; Економія енергоресурсів для наступних поколінь. 

Перевірені методи економії електроенергії:

1. Використання енергозберігаючих ламп. Одним із способів економити світло є проста заміна звичайних ламп розжарювання на енергозберігаючі. І хоча вартість таких лампочок вища, ніж звичайних, але служать вони набагато довше. За рахунок того, що дані лампочки практично не нагріваються, витрачена енергія йде тільки на освітлення. У середньому, термін їх служби сягає трьох років. 

2. При користуванні будь-якою побутовою технікою дотримуйтесь інструкції до неї Наприклад, якщо поставити холодильник поряд з плитою або опалювальною системою, витрати електроенергії зростуть у кілька разів, оскільки приладу доведеться працювати в посиленому режимі для підтримки необхідної температури. Те ж саме стосується і моментів, коли ви ставите в холодильник гарячу їжу. Крім того, не забувайте його вчасно розморожувати, оскільки через наявність криги на стінках морозильної камери споживання електроенергії зростає на 15-20%. 

3. Йдучи з приміщення, гасіть світло Мабуть, це правило є найпростішим способом економити електроенергію. Якщо ви забудькуваті, напишіть записку з нагадуванням і прикрипіть її біля вхідних дверей. Ця порада є однією з найефективніших.

4. Протирайте лампочки Замислюючись над тим, як економити електрику в квартирі, мало хто згадує про необхідність протирати лампочки. Небагато хто прислухається до цієї поради, адже набагато простіше замінити потьмянілу лампу більш потужною. Варто знати, що пил може "з'їдати" до 20% світла від лампи. Крім того, не варто забувати і про плафони. 

5. Зробіть у будинку косметичний ремонт Невеликий косметичний ремонт так само допоможе заощадити на електриці. Для цього вам буде потрібно всього лише поклеїти світлі шпалери і пофарбувати стелю в білий колір. Світлі стіни здатні повертати до вісімдесяти відсотків променів. Чим темніші шпалери, тим меншою буде світловіддача, наприклад чорний колір віддає лише дев'ять відсотків світла. 

6. Використовуйте тепловідображуючі екрани Дуже багато електроенергії поглинають обігрівальні прилади, що використовуються в осінньо-зимовий період. Скоротити їх використання допоможуть тепловідображуючі екрани з фольги або пінофола, встановлені за обігрівачами. Це допоможе підвищити температуру в кімнаті на 2-3 градуси.

7. Утепліть кімнату Крім усього перерахованого вище, можна економити енергію, вживши прості заходи з утеплення приміщення. По-перше, утепліть вікна, затуливши всі щілини або поміняйте дерев'яні склопакети на більш якісні пластикові. Через вікна може втрачатися до 50% тепла. По-друге, повісьте на вікна теплі щільні нічні фіранки. По-третє, утепліть вхідні двері і лоджію, а так само підлогу в приміщенні. 

8.Заміна старої проводки Іноді підвищене споживання електрики виникає через застарілу електропроводку. У цьому випадку досить замінити її, отримавши не тільки можливість заощадити, а й підвищивши пожежну безпеку приміщення. 

9. Не залишайте електроприлади в режимі "очікування" Телевізори, компютери, музичні центри активно експлуатуються лише по кілька годин на добу. В інший час вони знаходяться в режимі очікування, поглинаючи при цьому електроенергію. Так само дуже часто люди думають про те, що вимкнувши прилад основний кнопкою, припиняється і споживання ним електрики. Насправді це не завжди так, і тому більш ефективним рішенням буде вимкнення приладу з мережі.